Пронурок (рід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пронурок
Пронурок
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Співочі птахи (Passeri)
Інфраряд: Passerida
Надродина: Muscicapoidea
Родина: Пронуркові (Cinclidae)
Sundevall, 1836
Рід: Пронурок (Cinclus)
Borkhausen, 1797
Види
Посилання
Вікісховище: Cinclus
Віківиди: Cinclidae
EOL: 7564
ITIS: 178534
NCBI: 127873
Fossilworks: 368980

Пронурок[1] (Cinclus) — рід горобцеподібних птахів, єдиний у родині пронуркових (Cinclidae).

Морфологічні ознаки

[ред. | ред. код]

Птахи розміром з дрозда: маса до 80 г. Для забарвлення оперення характерне поєднання коричневих та темно-бурих відтінків з білими ділянками. Статевий диморфізм у забарвленні не виражений. Оперення густе, щільно прилягає. На відміну від інших горобцеподібних на аптеріях добре розвинений пух. Дзьоб прямий, видовжений, без гачка на кінці, ніздрі щілиноподібні, прикриті шкіряними виростами. Мають сильні ноги з короткими пальцями та короткими міцними кігтями, які мають видовжену цівку та позбавлені перетинок між пальцями. Хвіст короткий, з 12 стернових. Крила вкорочені та заокруглені, перше махове перо не виступає за криючі кисті. Скелет слабко пневматизований.

Пронурки володіють гучним мелодійним співом, причому співають також в зимові сонячні дні.

Поширення та місця існування

[ред. | ред. код]

Поширені в Європі, Азії, західних районах Америки, північно-західної Африки.

Тримаються в горах та передгір'ях. Екологічно пов'язані з водоймами. Скрізь уникають водойм з каламутною водою та повільною течією, явно віддаючи перевагу струмкам з швидкою течією, річкам з кам'янистим дном. Ведуть денний спосіб життя. Переважно осілі птахи, хоча північні популяції перелітні. В осінній та зимовий періоди тримаються поодинці на незамерзаючих річках, влітку — парами на своїх гніздових ділянках.

Особливості біології

[ред. | ред. код]

Зазвичай мають доволі чіткі гніздові ділянки. Гніздо велике, кулеподібної форми з бічним входом, розміщують поблизу від води, у тріщині скелі або вимоїні урвища, інколи на уступі поруч зі стовбуром дерева. Для висилки гнізда використовують стебла трав, мох та сухе листя. Кладку з 4—7 білих яєць насиджує самка майже без участі самця, однак пташенят та поршків годують обидва птахи. У першу осінь життя молоді набувають наряд дорослих птахів, у яких лише одне повне після гніздове линяння.

Живляться молюсками, ракоподібними, комахами та їхніми личинками, іноді дрібною рибою, яких збирають на берегах та дні річок. Пронурки — єдині птахи в ряді Горобцеподібних, які добре плавають та пірнають, причому здатні бігати по дну. Відшукуючи корм, пробігають по дну до 20 м та тримаються під водою 15—20 с, однак пірнають тільки в швидкотекучу воду, яка притискає птаха, здійснюючи тиск на повернуті певним чином поверненого крила. Коли птах складає крила, його як пробку викидає на поверхню та він злітає. Пірнають на глибину до 1—1,5 м. Політ швидкий та стрімкий. Зазвичай летять низько над водою або берегом, повторюючи вигини річки.

Походження та систематика

[ред. | ред. код]

Викопні залишки виявлені в плейстоценових відкладах в Австрії, однак центром виникнення родини є, ймовірно, Америка. Систематично пронуркові близькі до воловоочкових, з якими інколи об'єднують у одну родину.

Пронурокові (Cinclidae) — монотипова родина, включає рід Пронурок (Cinclus) з 5 видами, один з яких зустрічається в Україні:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Карташев Н.Н. Систематика птиц. — М. : Высшая школа, 1974. — 362 с.
  • Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с. — ISBN 5-10-001229-3.